Олег Федоров народився у Рівному, закінчив місцеву школу, проходив строкову службу у військах зв’язку. Багато років працював на комунальних підприємствах міста — зокрема на «Рівнеоблводоканалі», в «Рівнеелектроавтотранс» та на «Спецкомбінаті – ритуальна служба». Він був людиною неймовірної відповідальності, щирості та тепла, завжди готовою прийти на допомогу.
У березні 2023 року Олег отримав повістку і без вагань став на захист України. Рік він віддано служив у лавах Збройних сил, мріяв повернутися додому, до рідних. На жаль, 28 квітня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Луганщині, Олег загинув.
Під час відкриття пам’ятної дошки рідні, колеги та побратими поділилися спогадами про Олега, згадуючи його доброту, відкритість і щире серце.
«Сьогодні рівно рік, як загинув наш герой Олег. Добрий, щирий, відкритий. Його втрата – це сильний біль, який неможливо пояснити словами. Ми завжди будемо пам’ятати, будемо згадувати його з любов’ю, повагою, теплом. Він був щирий, відкритий і добрий чоловік.», — каже сестра Героя Марина.
З теплом та про Олега згадують і колеги.
«Сьогодні ми живемо в час, коли герої живуть поміж нас. Це наші сусіди, діти, батьки, діди, колеги. Таким був і наш Олег — той, хто не побоявся виклику і став на захист рідної землі. Він проміняв затишок рідного дому на холод окопів у чужій стороні, обійми рідних — на зброю, аби зберегти їхню безпеку. На жаль, йому назавжди залишилося 49… Ми запам’ятаємо його як доброго, щирого друга і колегу. Герої не вмирають доти, доки пам’ять про них живе у наших серцях.», — згадала колега Ірина Музичук.
